Методична робота Виховання потреби самостійного читання молодшими школярами в позакласній роботі вчителя

ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ  ГАЗЕТИ „КОЛОСОЧОК”ТА ЖУРНАЛУ „КОЛОСОК”у професійні діяльності учителів початкових класів2 клас

№ з/п	Тема уроку	Матеріали у газеті „КОЛОСОЧОК”, журналі „КОЛОСОК” та книгах серії „Бібліотечка „КОЛОСКА”
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПОРАМИ РОКУ
1.	Земля, її форма.	1) „КОЛОСОЧОК” № 4, 5/2012 „ЯК СТАРОДАВНІ ЛЮДИ УЯВЛЯЛИ СОБІ ЗЕМЛЮ”, казка „На чому тримається Земля?”, читацька пошта „Чудеса природи поруч”, дискусія у „КЛУБІ ТРЬОХ ЗЕРНЯТ”: які науки вивчають Землю? ЗАВДАННЯ ВІД РОЗУМНИКА: з’єднай назву науки та об’єкт її вивчення.
2.	Рух Землі навколо Сонця. Рік. Уявлення про причини зміни пір року на Землі.	1) Чому змінюються пори року?: науково-популярна книга для молодшого шкільного віку/за ред.. Дарії Біди – Львів: СТ „Міські інформаційні системи”, 2013. – (серія „Бібліотечка “КОЛОСКА”); 2) „КОЛОСОЧОК” № 2/2015 „ ЧОМУ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПОРИ РОКУ?”.
3.	Зміна стану води за нагрівання та охолодження. Утворення хмар. Колообіг води у природі.	„КОЛОСОЧОК” № 27/2014 „КОЛООБІГ ВОДИ У ПРИРОДІ”
ПРИРОДА ВОСЕНИ
4.	Осінні явища у живій та неживій природі.	1) „КОЛОСОЧОК” № 19/2013 „ОСІНЬ”, „Казка про Зайчика і пори року. Осінь”; 2) Чому змінюються пори року?: науково-популярна книга для молодшого шкільного віку/за ред.. Дарії Біди – Львів: СТ „Міські інформаційні системи”, 2013. – (серія „Бібліотечка “КОЛОСКА”). Секрети осені „В осіннім лісі всюди казка”: с. 26–28.
5.	Рослини восени.	„КОЛОСОЧОК” № 21/2013 „ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?”
6.	Поширення плодів і насіння у природі.	1)„КОЛОСОЧОК” №7/2016 „Мандрівки рослин. Перекочування” 2) „КОЛОСОЧОК” №7/2016 „Мандрівки рослин. Оплачений проїзд” 3) „КОЛОСОЧОК” №7/2016 „Мандрівки рослин. Сам собі господар”
7.	Їстівні та отруйні гриби. Правила збирання грибів.	„КОЛОСОЧОК” № 21/2013 „ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?”, додаток із завданням „ГРИБИ”
8.	Тварини восени. Підготовка тварин до зими.	„КОЛОСОЧОК” № 22/2013 „ЯК ТВАРИНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗИМИ?”
ПРИРОДА ВЗИМКУ
9.	Зимові явища у живій та неживій природі	1)„КОЛОСОЧОК” № 20/2013 „ЗИМА”, „Казка про Зайчика і пори року. Зима”; 2)„КОЛОСОЧОК”  № 21/2013 „ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?” ЛАБОРАТОРІЯ ПУСТУНЧИКА: зимові спостереження; 3)„КОЛОСОЧОК”  Чому змінюються пори року?: науково-популярна книга для молодшого шкільного віку/за ред.. Дарії Біди – Львів: СТ „Міські інформаційні системи”, 2013. – (серія „Бібліотечка “КОЛОСКА”). Секрети зими  „Прийшла зима – і фарб уже немає”: с. 28–31. 4)„КОЛОСОЧОК”  №32/2013 „СНІГ НА ПОЛЯХ”.
10.	Рослини взимку	„КОЛОСОЧОК” № 21/2013 „ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?”
11.	Тварини взимку. Птахи і звірі взимку. Турбота людей про тварин взимку	1)„КОЛОСОЧОК”  № 22/2013 „ЯК ТВАРИНИ ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗИМИ?”, казка „В очікуванні зими”; 2)„КОЛОСОЧОК”  № 1/2012 „ПОТУРБУЙТЕСЬ ПРО ПЕРНАТИХ ДРУЗІВ”, кросворд „ГОДІВНИЦЯ”; 3)„КОЛОСОЧОК”  № 2/2012 „ТАТУ, ЗРОБІМО ГОДІВНИЦЮ!”
ПРИРОДА НАВЕСНІ
12.	Весна та її ознаки. Планування спостережень за природою навесні.	1)„КОЛОСОЧОК” № 17/2013 „ВЕСНА”, „Казка про Зайчика і пори року. Весна”; 2) Чому змінюються пори року?: науково-популярна книга для молодшого шкільного віку/за ред.. Дарії Біди – Львів: СТ „Міські інформаційні системи”, 2013. – (серія „Бібліотечка “КОЛОСКА”). Секрети весни „У природі вже пахне весною”: с. 22–24;
13.	Ранньоквітучі трав’янисті рослини	1)„КОЛОСОЧОК” № 6/2013 „ПЕРВОЦВІТИ”; 2)„КОЛОСОЧОК” № 26/2014 „ВЕДМЕЖА ЦИБУЛЯ”.
ПРИРОДА ВЛІТКУ
14.	Ознаки літа	1)  Чому змінюються пори року?: науково-популярна книга для молодшого шкільного віку/за ред.. Дарії Біди – Львів: СТ „Міські інформаційні системи”, 2013. – (серія „Бібліотечка “КОЛОСКА”). Секрети  літа „А літечко несе тепло і ласку”: с. 24–26. 2) „КОЛОСОЧОК” № 18/2013 „ЛІТО”, „Казка про Зайчика і пори року. Літо”; 3) „КОЛОСОЧОК” № 16/2013 „ЛІТО, ЛІТО, ЛІТЕЧКО!”, казка „Пошановувачі суниць”.
15.	Отруйні рослини	№16/2015 „ОТРУЙНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ”
16.	Червона книга України	1) „КОЛОСОЧОК” № 5/2013 „ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ”. 2) „КОЛОСОК”, №3/2007 „Кажани України” 3) „КОЛОСОК”, №5/2007 „Любка дволиста” 4) „КОЛОСОК”, №3/2007 „Тирлич жовтий” 5) „КОЛОСОК”, №2/2009 „Підсніжник звичайний” 6) „КОЛОСОК”, №3/2013 „Попелюшка серед орхідей або Зозулині черевички” 7) „КОЛОСОК”, №3/2013 „Лісові орхідеї”
17.	Сонячний годинник	„КОЛОСОК”, №3/2007 „Літній сонячний годинник”
НАВЧАЛЬНІ ПРОЕКТИ ТА ПРАКТИЧНІ РОБОТИ
18.	Творче завдання:cкладання казки про осінь (зиму, весну, літо)	1) „КОЛОСОЧОК” №№ 17-20/2013 „КАЗКА ПРО ЗАЙЧИКА І ПОРИ РОКУ”; 2) Чому змінюються пори року?: науково-популярна книга для молодшого шкільного віку/ за ред. Дарії Біди – Львів: СТ „Львівські інформаційні системи”, 2013. – 44 с. – (Серія „Бібліотечка „КОЛОСКА”)
19.	Навчальний проект. Як готуються до зими рослини?	„КОЛОСОЧОК” №21/2013 „ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?”
20.	Навчальний проект.Рослини та тварини – символи України (калина, верба, соняшник, пшениця, лелека, ін.).	1) Журнал „КОЛОСОК” № 11/2013 „Насіння і плоди як предмет естетичної насолоди” 2) Газета „КОЛОСОЧОК” №№ 6,7,8/2012 „Білий лелека” 3) „КОЛОСОЧОК” №1/2015 „НАЙБІЛЬШЕ ДОСЯГНЕННЯ ЛЮДСТВА”; 4) „КОЛОСОЧОК” № 32/2015 „ХЛІБ УСЬОМУ ГОЛОВА”; 5) „КОЛОСОЧОК” №9/2012 “НАЙУЛЮБЛЕНІШЕ ДЕРЕВО В УКРАЇНІ” 6) „КОЛОСОЧОК” „КОЛОСОК”, №6/2008 „Символ життя і багатства” 7) Журнал „КОЛОСОК” № 3/2013 “Зернові та бобові культури”. Малюємо насінням карту України.
21.	Навчальний проект.Пташка року України	1) „КОЛОСОЧОК” № 11/2015 „РОЖЕВИЙ ПЕЛІКАН – ПТАХ 2015 РОКУ”; 2) „КОЛОСОК” № 7/2014 „Серпокрилець, володар неба” (пташка 2014 року). 3) „КОЛОСОЧОК” № 14/2013 „БДЖОЛОЇДКА ЗВИЧАЙНА – ПТАХ 2013 РОКУ”; 4) „КОЛОСОЧОК” № 22/2012 „ОДУД – ПТАХ 2012 РОКУ; 5) „КОЛОСОК” № 6/2011 „Войовнича блакитна синиця – пташка 2011 року”. 6) „КОЛОСОЧОК” № 15/2014 „БЛАКИТНА СИНИЦЯ”
22.	Навчальний проект.Збережемо життя ялинці	ЕКОказки та ЕКОпроекти: науково-популярне видання/ за редакції Дарії Біди. – Львів: „Міські інформаційні системи”, 2016. – 48 с. – (Серія „Бібліотечка „КОЛОСКА”)
23.	Навчальний проект.Добра справа для природи	ЕКОказки та ЕКОпроекти: науково-популярне видання/ за редакції Дарії Біди. – Львів: „Міські інформаційні системи”, 2016. – 48 с. – (Серія „Бібліотечка „КОЛОСКА”) На межі міста і лісу: науково-популярне видання/ за редакцією Дарії Біди. – Львів: „Міські інформаційні системи”, 2016. – 72 с. – (Серія „Бібліотечка „КОЛОСКА”) 1) Газета „КОЛОСОЧОК” № 1/2012 „ПОТУРБУЙТЕСЬ ПРО ПЕРНАТИХ ДРУЗІВ”, кросворд „ГОДІВНИЦЯ”; 2) Газета „КОЛОСОЧОК” № 2/2012 „ТАТУ, ЗРОБІМО ГОДІВНИЦЮ!”; 3) Газета „КОЛОСОЧОК” № 16/2013 „ЛІТО, ЛІТО, ЛІТЕЧКО!”; 4) Газета „КОЛОСОЧОК” № 28/2012 „ІСТОРІЯ ОДНОГО ЛЕЛЕКИ!”; 5) Гра „KOLOSOK-ONLINE”, тест „ЗБЕРЕЖЕМО СКАРБИ ПРИРОДИ” (3-4 класи, 1-2 класи).
24.	Практична робота.  Розпізнавання їстівних та отруйних грибів за малюнками, фотографіями	„КОЛОСОЧОК” №21/2013 „ЯК ЗИМУЮТЬ ДЕРЕВА?” (додаток: завдання „РОЗПІЗНАЙ ГРИБИ”)
25.	Практичні роботи 1. Сніг і лід – це вода. Порівняння властивостей льоду та снігу. 2. Дослідження сніжинок за допомогою лупи та за малюнками.	1) „КОЛОСОЧОК” №32/2013 „СНІГ НА ПОЛЯХ” 2) „КОЛОСОЧОК” №31/2012 „НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК”

Лисенко Т.В.

  Виховання потреби самостійного читання молодшими школярами в позакласній роботі вчителя

В   статті розкривається значення читання для подальшого навчання школярів,  вказано на проблеми, які впливають на зниження інтересу до книги та даний перелік видів і форм позакласної роботи з учнями та їхніми батьками щодо підвищення мотивації самостійного читання.

Відомо, що дитині для успішного навчання необхідно вміти добре читати, працювати з книгою, мати інтерес до літератури. Для дитини стає проблемою  розв’язання задачі тільки тому, що вона не може її правильно прочитати, зрозуміти її зміст.  З навичками читання також пов’язане грамотне письмо та вивчення інших шкільних дисциплін.

  Слід відмітити, що швидкість читання є найважливішим фактором, що впливає на успішність. А швидко читають, зазвичай, ті, хто багато читає. В процесі читання удосконалюється пам’ять та стійка увага.

            Розвиток читацьких навичок та інтересів — одна із головних завдань навчання молодших школярів. Від  цього  залежить формування особистості дитини, її ставлення до навчання, до школи, до вчителя, до друзів та до себе самого.

Життя показує, якщо учень навчився гарно читати в період навчання грамоти, то і в класному колективі він займає помітне місце, веде себе впевнено, має авторитет серед однокласників. І, навпаки, дитина, у якої читання слабке, відчуває  ущербність, невпевненість, моральне переживання.
        Педагоги розуміють: змусити читати і любити книгу не можна, можна лише захопити, сформувати читацький інтерес, привити любов до книги. Велику роль в цьому покладено на початкову школу, саме тут дитина стає читачем, вчиться правильно користуватися книгою та працювати з текстом.

Шкільна програма побудована так, що учням досить часто доводиться працювати з книгою, відвідувати бібліотеку, але в цьому випадку він не сам визначає коло свого читання. Спілкування з книгою в цій ситуації сприймається ним як продовження уроку, а читання вимушеним. Примусове читання негативно впливає на його якість.

Звідси попит на книги з готовими домашніми завданнями, творами, на копіювання рефератів з комп’ютера. Якщо мотивація йде не від самого школяра,  то результат читання користі не дасть. Від того, які книги читає дитина, в більшості  залежить, якою людиною вона стане. Книга виховує і формує  моральні якості особистості, її духовний світ, адже через неї  відбувається  передача моральних цінностей і норм одного покоління  іншому.

Проблемою у розвитку кругозору юних читачів, їхніх смаків є невеликий вибір сучасної дитячої літератури, відсутність реклами нових творів для дітей.  Не можна сказати, що дітей не цікавить література, але їх інтереси змінилися. «На початку ХХ століття діти дійсно читають «не те» і «не так», як попередні покоління. Однак вони, безумовно читають. Слід зважити на те, що зараз інтенсивно  іде процес трансформації, докорінної зміни читацьких уподобань юних. Змінюються практично всі характеристики дитячого читання: статус читання, його тривалість, характер, способи роботи з друкованим текстом, репертуар читання дітей, мотиви і стимули читання. Змінюються і джерела отримання друкованої інформації, відбувається заміна старої моделі засвоєння дітьми книжкової культури новою. Діти, безумовно, читають, але інакше, ніж раніше, а також не завжди ті твори, які любили їхні батьки» [2].

Тому, актуальним на сьогодні є організація читання дітей у сучасному медіапросторі, виховання в них інтересу і потреби у самостійному читанні, посилення позитивного впливу школи і сім’ї на цей процес, зацікавлення  батьків  дитячою літературою.

Позакласну роботу, метою якої є  виховання у молодших школярів потреби самостійного читання, необхідно проводити в двох напрямах, які між собою тісно пов’язані: вибір правильних видів і форм роботи з учнями початкових класів для заохочення дітей до самостійного читання та залучення до цього процесу батьків, ознайомлення їх з новинками дитячої літератури, читацькими сайтами в інтернеті.

 Звичайно, формування читацького інтересу є головним із завдань уроків літературного читання та позакласного читання в початковій школі,  проте немаловажну роль у цій роботі відіграє і позакласна діяльність учителя, яка направлена як на виховання бажання дітей читати самостійно так і  на залучення до цього їхніх батьків.

Важливим і об'єктивним показником успішного формування в учнів читацьких інтересів, їх літературного розвитку є добровільна участь дітей в позакласних формах роботи з дитячою книгою: поява в них потреби в читацькому самовиявленні, усвідомленні своїх можливостей для включення в ту чи іншу діяльність, бажання приділити цій діяльності частину свого часу.

У позакласній роботі з дітьми варто враховувати інтереси та бажання самих учнів, види і форми, які пропонуються молодшим школярам, повинні бути найрізноманітніші, вони можуть носити індивідуальний, груповий чи масовий характер, це – літературні свята, дні казок, тижні книги, читацькі конкурси, інсценізації, зустрічі з дитячими письменниками та  інші.

Літературні свята. Такі заходи зазвичай проводять ідо знаменних дат письменників або до ювілеїв книг. (Цього року ювілярами є книги Ліни Костенко «Бузиновий цар»(30 років), В. Гауф «Карлик Ніс»(190 років), Г.Х. Андерсен «Русалочка» (180 років) та ін.). Цікаво проходить у школі   День мультфільму (6 квітня). Безліч літературних казок стали улюбленими мультфільмами як дітей так і дорослих, в якійсь мірі телебачення замінило їм спілкування з книгою за результатами опитування, які провела у 2013-2014 роках Компанія pro.mova виявилося, що «читання у структурі дозвіллєвих практик очікувано програє телебаченню… Це зайвий раз доводить, що роль книги серед донедавна традиційних форм культурної діяльності таки послаблюється, і не в останню чергу під впливом альтернативних засобів аудіовізуальної культури» [2]. Тому варто використовувати матеріали і можливості телебачення та пов’язати ці засоби культурного впливу як дієві для розвитку кругозору дітей.

Шкільний театр. Святом перевтілення є для учнів шкільні вистави, в яких вони  втілюють свої уміння фантазувати, вигадувати. Незабутніми залишаються моменти, коли  маленькі актори торкаються світу театрального мистецтва, яке в свою чергу допомагає нам познайомити дітей із п’єсами як літературним жанром.

Велике естетичне, освітньо-виховне значення має така форма позакласної роботи, як ранок казки. Варто звернути увагу на постановку невідомих казок, що  спонукає учасників до читання та аналізу цих творів, обговорення ідей щодо постановки. Діти готують костюми героїв казок, вивчають для   інсценізації уривки. Така робота розвиває творчу фантазію, різноманітні інтереси, підвищує читацьку мотивацію молодших школярів.

Літературні конкурси. Завжди захоплююче проходять різноманітні читацькі вікторини, літературні  ігри, подорожі по сторінках улюблених творів, уявні мандрівки на основі прочитаного. Надійним помічником вчителя у формуванні читацьких інтересів дітей є літературні ігри, які можна проводити для будь-якого класу. За змістом і формою вони досить різноманітні і можуть практикуватися під час обговорення прочитаної книги, проведення літературних ранків і свят, походів чи екскурсій. Вони сприяють створенню бадьорого настрою в школярів, збагаченню їх знань, розвитку творчої уяви, образної пам'яті та мислення. Твори для читання не повинні бути окресленими шкільною програмою. Варто ознайомити учнів із перлинами світової літератури. Наприклад, завжди охоче читають школярі казки О.С. Пушкіна, тому гру «Подорож до Лукомор’я»  діти готують із задоволенням. Вони читають, готують ілюстрації, розігрують мінісценки, готують ребуси, складають «Питання із скрині». І все це роблять охоче, без примусу.

Зустрічі з автором.  Особливе місце займають літературні зустрічі з дитячими письменниками-земляками. До зустрічі гостя діти теж готуються: заздалегідь читають доступні їм твори письменника, обговорюють їх в класі та вдома разом із батьками,  добирають цікаві питання для інтерв’ю з автором.  

          Класна бібліотека. Створення класної бібліотечки дає можливість залучити до читання тих дітей, у родині яких книга не користується попитом або ж не вважається за необхідне витрачатися на них. Навіть найлінивіші із маленьких читачів, які не відвідують бібліотеки, зацікавляться спочатку яскравими ілюстраціями на сторінках, а потім схочеться прочитати невеликі тексти поряд із малюнком, чи загадку для свого товариша. Тож навіть невелика бібліотека може пробудити цікавість школяриків, прагнення їх до пізнання, задоволення від спілкування з книгою.

         Класна бібліотека не повинна бути сталою. Діти не тільки читають літературу, а й можуть мінятися книгами. Після закінчення початкової школи, частина книг дарується шкільній бібліотеці. Коли в школу приходять наступні першокласники, створення бібліотеки має сенс розпочати знову, щоб першачки відчули себе учасниками  цього проекту.

 Я – автор. Така робота має індивідуальний характер. Діти люблять віршувати. Для них це цікава захоплююча гра. Особливо, якщо виходить легко і влучно. Такі вірші ще невеличкі, потребують невеликих виправлень. Але перші авторські літературні читання – це неперевершена подія для школярів. Юні поети представляють свої перші рукописні збірки, читають власні вірші.  Першу книжечку, роздруковану  батьками за допомогою комп’ютера урочисто дарують шкільній бібліотеці. Надалі продовжується робота із розвитку здібностей дітей,  які,  можливо, переростуть в талант.

Книга+інтернет. «Книги − спосіб вчитися у тих, кого більше немає з нами. Людство створило себе, розвивалося, породило тип знань, які можна розвивати, а не лише запам'ятовувати»[4 ]. Тож сучасність відкриває більшу можливість для читачів: паперові, електронні та аудіо книги. «Як зазначає представник Google Ерік Шмідт, тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації, скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року»[4 ].

Використання комп’ютерних технологій в позакласній роботі дозволяє підвищити ефективність роботи по формуванню особистості читача, це дає можливість проводити цікаві пізнавальні ігри, вікторини, знайомити учнів з письменниками та їх творами і т.д. З використанням мультимедійних технологій на основі телевізійних ігор «Зірковий час», «Своя гра», «Щасливий випадок», «Що? Де? Коли?» проводяться конкурси для знавців, які сприяють розвитку пізнавального інтересу, розвивають мислення, виховують любов до книги.

Піклуючись про якість навчання молодших школярів-читачів, про виховання  інтересу до книг не варто забувати про середовище, яке суттєво впливає на весь процес формування особистості учня, і в першу чергу, про родину, в якій дитина росте. Своєчасний та тісний контакт з батьками учнів дозволяє педагогу здобути в їх особі необхідних і надійних помічників, які, в першу чергу, здатні поглибити у дітей любов до книги і самостійного читання.  Доцільно проводити пропаганду читання в сім'ях дітей. Очевидним є той факт, що дитяче читання – це важливий місток для взаєморозуміння між дітьми і дорослими.  «Для цього вдома має бути достатньо книжок, а діти мають бачити батьків з книжкою».[1] Батьки повинні читати вголос своїм дітям. Читати їм те, що їх тішить. Зацікавлювати їх і не припиняти читати тільки тому, що вони самі навчилися це робити. Важливо, щоб у родині цікавилися дитячими літературними новинками, обговорювали прочитані книги, створювали домашню бібліотеку не тільки з художньої літератури, а й енциклопедичної.  Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. «Якщо Ви хочете, щоб ваші діти були розумними, − сказав він, − читайте їм казки. Якщо Ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок»[4].

Важливим чинником роботи вчителя є вміла організація та проведення батьківських зборів, де вчитель дає поради, як заохочувати дітей до читання, обговорюються питання обміну досвідом по організації читання в сім'ї, інформує батьків про успіхи дітей в самостійному читанні, про їх роботу в бібліотеці, рекомендує батькам літературу, яка допоможе орієнтуватися в дитячих книгах і організувати читання в родині. Необхідно, щоб дорослі зрозуміли велике значення книги для подальшого розвитку їхньої дитини, адже,  «стиль життя читачів помітно відрізняється від стилю життя  нечитачів: вони різнобічні у своїх інтересах, більшість має захоплення, хобі, будує плани на майбутнє щодо свого морального, інтелектуального та професійного розвитку…» [2].

Родинні свята. Справжнє свято для молодших школярів, коли учасниками його  є їхні батьки, які завжди являються зразком для своїх дітей. Захід «Ми – родина читачів» стимулює до спільного читання творів та обговорення їх у сім’ї . Можна провести змагання серед родин, хто прочитав більше книжок, показати короткі драматичні сцени із улюблених творів, підготовлених дітьми та батьками вдома.

Сучасні інформаційні ресурси дають можливість спілкування з батьками в будь-який час, створивши   на сторінках вчительських сайтів чи блогів розділи, де викладається інформація про новинки дитячої літератури, розміщаються адреси, на яких йде ознайомлення з творами для дітей.

Варто познайомити дорослих із Спеціалізованим електронним ресурсом Національної бібліотеки України для  дітей – КЛЮЧ (Краща Література Юним Читачам), який покликаний зорієнтувати у виборі сучасної книги для дітей України та ознайомити з методикою роботи з нею.

На сторінках сайту щоразу розповідається про кілька книжечок для дошкільнят і молодших школярів, що вийшли друком упродовж останніх років за тематичними рубриками: «Нове обличчя класики», «Фольклор», «Книжки релігійного спрямування», «Новітня поезія», «Пізнавальні книжки», «Книжки до гри», «Знайомі незнайомці» [3].

        Цей проект має на меті допомогти дітям і підліткам отримати фахову інформацію про нові і призабуті книжки, видані в Україні, познайомити з письменниками і художниками-ілюстраторами, які присвятили свій талант дитячій літературі; дорослому зацікавленому читачеві – ознайомитися із літературознавчими та книгознавчими розвідками у галузі дитячої літератури, а також – при бажанні – взяти участь у дискусії про шляхи розвитку української дитячої книги і літератури, або залишити свої міркування стосовно того або іншого видання, яке рецензується на сторінках «КЛЮЧа».

         Сучасні батьки багато часу проводять в інтернеті, тому вчителю варто використовувати таку можливість для  повідомлення про цікаві конкурси та акції для юних читачів. Наприклад, конкурс для читачів на кращу казку[7] чи  твори різних жанрів сучасних авторів [8].  Захопливі вправи, задачі для розвитку мислення  на сайті «Країна міркувань», на якому  
кожна сторінка - крок у незвідане. Тут діти відчують себе справжніми першовідкривачами. На них чекають ребуси, головоломки, кросворди, закодовані й зашифровані послання, звичайні та незвичайні загадки, безліч ілюстрованих завдань і вправ, з якими не так-то й легко впоратись.

    Таким чином,  все вищесказане зумовило необхідність цілеспрямованої роботи вчителя з заохочення дітей та дорослих до читання та виховання інтересу до книги та сприяння самостійному читанню молодших школярів, як головного джерела подальшого розвитку особистості. «Найпростіший спосіб виростити грамотних дітей − це навчити їх читати і показати, що читання є приємною розвагою»[4].

Література:

1.Савченко О. Щоб книга увійшла у життя дитини: вітчизняний і зарубіжний досвід // Світ дитячого читання. – 2015. - №7. – С. 22-26.

2. Читання в Україні: дослідження читацьких звичок та ставлення до             читання. Коментар до результатів дослідження Емілії Огар. – Львів. - 2014. – С. 4-8.

3. Марченко Н. Ключ до читання // Початкова школа. -  2015. -  №4. - С.5.

4. Ніл Герман. Читання та обов’язки / [електронний ресурс].- Режим доступу https://readingagensy.org.uk/news/blog/neil-gaiman-lekture-in-full.html.

5. Войтко О. Покращення навичок читання школярів. Досвід Нідерландів.// Управління освітою. - 2014.- №1(325) – С.28-32

  6. КЛЮЧ. Про проект /[ електронний ресурс].- Режим доступу            http://www.chl.kiev.ua/key.

  7. Херсонська обласна дитяча бібліотека /[електронний ресурс].- Режим доступу http://library.kherson.ua/child/tales/tales2.htm

  8. Весела абетка/[електронний ресурс].-  http://abetka.ukrlife.org/

Відомості про автора:

        Лисенко Тетяна Володимирівна, вчитель вищої категорії початкових класів, старший вчитель Східненської ЗОШ Білозерської  районної ради Херсонської області